Міркування про твори, зібрані у віснику Міжнародного літературного конкурсу «Наука Осені», що видано з нагоди 100-ліття Марка Богославського, вимагають від нас уважного зважування. Ідеї приходять не лише як словесні формули — часто вони народжуються в образах, у зорових відчуттях, які потім перетворюються на рядки. Тут вбачаємо поштовх до поезії: коли образи стають словами, слова плетуть текст, і на виході може зʼявитися справжній витвір мистецтва.
Поезія: образність без «шедеврів» і думки журі
Між тим, у представлених матеріалах помітна неоднозначність. Вісник містить багато поетичних робіт, але серед них, на думку оглядача, немає творів, що однозначно слугували б шедеврами. Це не означає, що поезія слабка загалом — радше вона різнотонна, іноді сильна, іноді занадто експериментальна.
Однак саме суддівство над поетичною частиною виявилося складним: Шість членів журі розійшлися у своїх думках. Це підкреслює, що оцінка поезії завжди має субʼєктивний відтінок — кожен читач, кожен експерт відчуває і трактує звучання вірша по-своєму. Члени журі — редактори, поети, митці — уважно читали й обмірковували твори, але навіть їхній професіоналізм не забезпечив єдності висновків.
Реакція авторів і дискусія в інтернеті
Незадоволення оцінками вилилося у гострі відгуки в мережі. Деякі поетеси та поети дозволили собі різкі випади; інші — емоційні й доволі неприязні коментарі. На майданчиках обговорення іноді переходили в не літературні лексикони, що спричинило додаткове напруження.
Незважаючи на емоційність, варто зауважити: не вся критика була безпідставною. Судді читали тексти, зважували, давали оцінки — і це має значення. Виховання у ставленні до результатів виступає важливим чинником: можна відреагувати гідно або пустити в хід образи. Не можна «змити» виховання з лиця — і про це варто памʼятати учасникам будь-якого змагання.
Проза у віснику: помітні досягнення
На відміну від поезії, прозові тексти здобули більш одностайне визнання. Проза показала вагомі результати й здебільшого була оцінена позитивно. Серед присутніх творів помітні ті, що торкаються пошуків ідеалу любові — ця тема пролягла наскрізною ниткою для авторів-переможців і для деяких інших авторів, чий голос також відзначено.
Із прозових напрацювань читач отримує різні емоційні й інтелектуальні переживання: іноді шлях до ідеалу веде до розчарування, але під кінець твору часто настає катарсис — очищення читача через сюжетний або емоційний вихід. Проза представлена різними жанровими відтінками:
- філософські роздуми;
- сатиричні замальовки;
- любовна та громадянська лірика в прозі;
- сюжетні історії на військову тему, що наближаються до балад чи новел.
Тематика збірки і її значення
Збірка, на 260 сторінок, насичена творами, які змушують читача думати. Кожен текст, незалежно від форми, підштовхує до роздумів над особистим і суспільним, над історією та її складовими. Автори торкаються питання співвідношення зусиль народу й ролі окремих особистостей — героїчних і не завжди героїчних — у великому історичному процесі.
Також у збірці присутня різна манера письма: хтось створює в одні хвилини, коли сум огортає думки, й замовкає в миті радості; інші навпаки черпають слова з радості й стихають у смутку. Така полярність робить літературу живою і відкрита до різних інтерпретацій. Література не є догмою — і саме ця свобода дає простір для різноманітних голосів і форм.
Що залишається поза судженням
Не називаючи жодного імені у цьому нарисі, можна сказати: кожен справжній поет надає текстам власне звучання. Якщо автор сам цього не відчуває — можливо, йому варто переглянути свої творчі пріоритети. Утім, конкурс, приурочений до 100-ліття Марка Богославського, показав важливість майданчика саме як місця зустрічі різних голосів та поглядів.
У підсумку — різні враження, різні оцінки й, головне, тексти, що провокують читача думати і відчувати
Це й є одна з головних заслуг такого вісника: зібрати чимало робіт, змусити говорити про мистецтво, виявити напрямки, які потребують подальшої роботи, і відзначити ті, що вже мають вагу в літературному й загальнолюдському сенсі.
