Про що говорили на прес-конференції
У публічному заході в Укрінформі взяли участь представники музичної спільноти та громадські активісти, щоб висловити підтримку ідеї квотування музичного контенту. Серед присутніх були співкоординатор руху “Простір Свободи” Сергій Стуканов, представник групи з доопрацювання законопроекту від громадськості Сергій Оснач, співак Фома з гурту “Мандри”, Вадим Красноокий з гурту «Mad Heads», співачка Ейра, а також Сергій Василюк з гурту «Тінь сонця».
Організатори розповіли про позицію громадської ініціативи щодо встановлення квоти на рівні 37,5% україномовного музичного продукту в теле- та радіоефірі. Під час виступів обговорювалися не лише самі цифри, а й механізми реалізації, ризики внесення «пачки» винятків та практичні наслідки для ринку і культурного середовища.
Статус підписантів і підтримка
Представник групи з доопрацювання законопроекту Сергій Оснач прозвітував про хід збору підписів під зверненням на підтримку квот. За його словами, станом на 18:00 5 квітня 2016 року звернення підписали 168 українських артистів і діячів культури, а наразі число підписантів становить 204.
Ці дані стали однією з головних аргументів на прес-конференції: активність митців і культурних діячів повинна демонструвати, що проблема не вигадана, а має реальну суспільну підтримку. Учасники підкреслювали, що підписи збиралися від тих, хто дійсно зацікавлений у розвитку україномовного культурного продукту, а не заради формального піару.
Аргументи прихильників квот
Музиканти, які прийшли на захід, пояснювали, чому вбачають у квоті інструмент підтримки національної музики. Їхні тези торкалися кількох вимірів: культурного відновлення, створення умов для зростання місцевих виконавців і формування попиту на україномовну музику серед слухачів і глядачів.
Серед аргументів, які наводили промовці:
- Квоти дають шанс молодим виконавцям і дозволяють їм знайти слухача в ефірі;
- на прикладі зарубіжних країн видно, що правове регулювання може породити потужну музичну індустрію, яка має власну аудиторію;
- збільшення частки україномовного контенту сприяє усвідомленню мови як престижної і потрібної у публічному просторі.
Зокрема, Сергій Фоменко оцінив першу частину законопроекту від Міністерства культури як «здорову пропозицію», але наголосив на потребі доопрацювання. Він також запропонував створити робочу групу для детального ознайомлення з пунктами документа та їхнього вдосконалення.
Приклади успіху за кордоном
Учасники посилалися на позитивні кейси з інших країн. Фома нагадав про практику Польщі, де квотування на національну мову сприяло популяризації місцевих артистів. Як доказ ефективності таких механізмів він назвав кількість переглядів відео-кліпів польських виконавців на YouTube, яка інколи сягає 40 млн.
Також звучала згадка про Францію і про досвід Німеччини, котрий може стати орієнтиром для вітчизняних підходів: на фоні європейських практик представники музичної спільноти бачать можливість створити плацдарм для зростання національного культурного продукту.
Опір і застереження щодо внесення винятків
Попри широку підтримку ініціативи, доповідачі говорили і про наявність спротиву. За словами Сергія Оснача, деякі українські артисти виступають проти введення квот, а в Комітеті з питань свободи слова, який очолює Вікторія Сюмар, виникло багато зауважень до законопроекту, і його вирішили покращити.
Окрему тривогу викликає пропозиція зробити винятки для нішевих радіостанцій. Такі винятки, як випливало з виступів, пропонуються для радіостанцій класичної музики, регіональних радіостанцій та для тих, що транслюють освітні передачі іншою мовою. Присутні наголошували: якщо ці винятки будуть широкими, це поставить під сумнів ефективність самого механізму квотування.
Логіка критиків, на думку промовців, досить проста: медіамагнати зможуть створити мережу регіональних станцій і продовжити транслювати той самий контент, обходячи вимоги щодо відсотка україномовних пісень. Така «лазівка» зробить норму формальною, але не вплине на реальний склад ефірів.
Дискусія про престиж мови і мовні звички
Поза прямими юридичними й економічними питаннями на заході піднімали ширше мовне питання: чому українська мова не завжди звучить у повсякденному житті, попри те, що майже 70% українців називають її рідною. Сергій Василюк помітив, що мовна поведінка часто продиктована уявленнями про престиж і цивілізаційну належність, і висловив думку, що масова присутність україномовної музики в ефірах може змінити ці уявлення.
Василюк також закликав радiостанції частіше вмикати пісні українською й нагадав про силу мистецтва в формуванні мовних звичок. Він погодився з квотою на рівні 37,5% і зробив заувагу на адресу тих артистів, які не підтримують ініціативу: на його думку, їм варто менш боятися й більше довіряти можливостям ринку.
Позиції окремих артистів і практичні пропозиції
Вадим Красноокий звернув увагу на питання ліцензування і контролю за виконанням квот: якщо закон не буде виконуватися на практиці, якщо за невиконання не передбачено каральних заходів, то він, на його думку, не змінить ситуацію. На думку виконавця, власники радіостанцій, які звикли орієнтуватися лише на заробіток, можуть легко оминути нову норму, якщо не буде жорсткого механізму контролю.
Промовці запропонували кілька практичних кроків для підвищення шансів на реалізацію квот у робочому порядку:
- створити робочу групу для детального опрацювання пунктів законопроекту;
- уточнити перелік та критерії нішевих і регіональних станцій, щоб уникнути зловживань;
- встановити чіткий механізм моніторингу і відповідальності за недотримання квот.
Роль Комітету і готовність до діалогу
На прес-конференції була присутня консультант Вікторії Сюмар Анна Камуз. Вона висловила невдоволення тим, що організатори не запросили Комітет з питань свободи слова на обговорення, але також повідомила, що поправки, які активісти надсилали впродовж двох днів до цього моменту, вже зведені, і Комітет готовий до продуктивної роботи.
Анна Камуз закликала до консолідації зусиль між громадою, представниками індустрії й законодавцями. Учасники заходу зауважили, що тільки спільна праця дасть змогу виробити такий механізм, який одночасно захистить інтереси національного культурного виробника і не створить непродуманих преференцій для окремих гравців ринку.
Висновки і подальші кроки
Учасники прес-конференції відкрито підтримали ідею запровадження квот на україномовний контент і закликали до активної підтримки ініціативи в суспільстві. Вони вважають, що квота 37,5% — це реальний крок до відновлення мовного простору в ефірах і до створення умов для зростання локальної музичної сцени.
При цьому промовці наголошували: важливо не просто прийняти закон, а ретельно пропрацювати його положення, щоби уникнути широких винятків та можливостей для обходу. Вони також закликали до відкритого діалогу з Комітетом з питань свободи слова і до створення робочих груп, які б опрацювали деталі реалізації норм.
Як підсумок — учасники вважають, що, взявши до уваги досвід інших країн і уникнувши технологічних і правових «лазівок», можна створити умови для того, щоб українська музика звучала частіше, а виконавці отримали рівні можливості для розвитку й доступу до аудиторії.
