Відкриття та контекст події
25 грудня 2016 року в м. Самбір у мистецькому музеї імені Леся Курбаса відбулася презентація виставки Олександри Личак під назвою «Жіночі історії». До відкриття долучилися представники Центру сприяння і розвитку програм та проектів ЮНЕСКО у Львівській області — Ігор Мелех та Олег Єрошенко. Подія зібрала місцеву публіку і спричинила жваве обговорення теми жіночності в мистецтві.
Реакція організаторів і перформанс у музеї
Директор мистецького музею Любов Тепла наголосила на вдалому виборі назви виставки і продекламувала уривок вірша з рядком «жінки втомились бути некрасивими». Це підкреслило задум заходу як простору, де звучать щирі і особисті голоси про жіночість та її різні прояви.
Художня мова експозиції
Олександра Личак пояснила, що її роботи побудовані на власному візуальному словнику: абстрактні форми і кольорові площини вона поєднує з рисунком і фотографією. В експозиції присутня оголена натура, яка авторці допомагає передати пластику й красу жіночого тіла. Виставка задумана як дуже особистий проєкт, тому поряд із творами виставлені й речі художниці — власні сукні, які виконали роль полотен і доповнили образи картин.
Теми і питання, які піднімає авторка
За словами авторки, головна тема — увага до жіночності в умовах сучасного суспільства, де часто домінують чоловічі цінності: фінансова забезпеченість, соціальний успіх. Вона ставить питання, як лишатися м’якою, неагресивною і люблячою жінкою у такому світі. Олександра вказує на те, що «У 60 роках» феміністки добилися права поводитися як чоловіки, але не з’явився рух, який би захищав і відстоював жіночність як явище сама по собі.
Надхнення європейським авангардом та місце для нового в малих містах
Ігор Мелех зауважив, що художні напрямки, представлені на виставці, мають свою популярність вже 50 років, і що мешканцям маленьких міст варто відкриватися на нові мистецькі течії. За його словами, європейські впливи у мистецтві мають поступово проникати і в локальні культурні простори, стимулюючи розвиток і діалог.
Події вечора: музика, поезія і спільні колядки
Вечір поєднав експозицію з виступами і спільним співом. Відвідувачі разом з членами районної асоціації людей з інвалідністю одночасно були слухачами й виконавцями колядок. Серед згаданих учасників вечора були Н.Пукач. Д.Куціль., Р.Пукач, М.Головатий.
У списку виступаючих також згадували М.Макар, І.Мелех, Л.Бенза, О.Личак, Н.Пукач. Дарія Куціль виконала пісню про маму, Любов Тепла декламувала поезію Л.Костенко, а Л.Бенза прочитала різдвяну поезію. На завершення присутні бажали художниці «многая літа» і довгих років життя, підкреслюючи тепле ставлення публіки до авторки та її робіт.
Про авторку та її попередні виставки
Нагадали, що Олександра вже проводила декілька експериментальних виставок у Львові, Рівному, а також за кордоном — у Білорусії та Німеччині (Берлін). Вона не ідентифікує себе з традиційним поняттям «художник», скоріше вважає себе ідеологом та філософом. Для неї в мистецтві важливіший зміст, ніж форма, і саме це бачимо в концепції «Жіночих історій».
