Про що виставка і чому вона відбувається у Варшаві
Виставка Близький Схід, далекий Захід відкривається 3 жовтня 2025 року як центральний проєкт шостої Київської Бієнале. Хоч бієнале має українське коріння, її цього разу вирішили реалізувати в кількох європейських містах через війну в Україні. Головна експозиція розгортається у Музеї сучасного мистецтва у Варшаві (МСМ), і саме вона надає програмі Київської Бієнале 2025 масштаб і міжнародний резонанс, адже включає як нові роботи, створені спеціально для цієї події, так і твори з фондів європейських музеїв.
Ідея порівнювати простори «Близького Сходу» й «Заходу» тут отримує особливого значення: куратори говорять про регіон, який вони називають «Близькосхідною Європою», об’єднуючи Центрально-Східну Європу, пострадянську Центральну Азію й Близький Схід. Такий підхід підкреслює спільні історії, травми та практики опору, а також дозволяє бачити перетини політичних і культурних процесів у ширшому географічному масштабі.
Концепція виставки: війна, геноцид, пам’ять
Експозиція зосереджена на полотнах, інсталяціях і відео, автори яких працюють у контексті воєнного насильства. Роботи торкаються тем: воєнної травми, тілесності, переселення, вигнання та окупації. Через ці наративи куратори показують, як мілітаризація та імперські практики вплинули на соціальні, екологічні та економічні структури спільнот.
У текстах проєкту наголошують, що мистецтво тут не є лише документом пережитого; воно також ставить критичні питання щодо відновлення, емансипації й можливостей співпраці. Частина представлених творів прямо відповідає на знищення, репресії та плюндрування — явища, які супроводжують історичні й сучасні форми насильства в регіоні.
За словами одного зі співкураторів виставки, Василя Черепанина: “Експозиція зосереджена на минулих і теперішніх траєкторіях колоніального насильства та геноцидів у Близькосхідній Європі, де й надалі тривають різні форми імперського гноблення. […] Назва Близький Схід, далекий Захід вказує на сучасну геополітичну реальність, а також на етичну позицію, закликаючи до переосмислення понять Сходу і Заходу”.
Що входить до експозиції та які є нові замовлення
До варшавської виставки увійшли як історичні роботи з колекцій, так і сім нових творів, замовлених спеціально для Бієнале. Нові замовлення були реалізовані за сприяння Ribbon International — організації, що підтримує українське мистецтво, організовуючи виставки, події та замовлення робіт.
Окремо МСМ покаже «платинову колекцію» українського аванґарду з Мистецького Арсеналу в Києві, що наразі зберігається у Варшаві. Крім того, на виставці експонуються роботи, запозичені з колекцій інституцій-членів L’Internationale.
Серед імен митців, чиї роботи включені до експозиції, згадані в матеріалах заходу, можна знайти широкий перелік сучасних авторів та авторок. Список включає, зокрема, Дану Кавеліну, Толю Астахішвілі, Нікіту Кадана, Лесю Васильченко, Базеля Аббаса та Руанна Абу-Рахме, Сауле Сулейменову, Маджда Абдель Хаміда, Гіто Штеєрл, Алі Черрі та Ораїба Тукана.
Тематика нових робіт
- Реакція на війну в Україні;
- Висвітлення геноциду у Секторі Ґази;
- Аналіз повернення фашистських ідей у глобальну політику.
Ці мотиви повторюються в різних техніках і формах — від відео й перформансу до живопису й інсталяцій — що дозволяє глядачеві зіставляти локальні історії з більш загальними процесами мілітаризації та дискримінації.
Кураторська команда та перелік учасників
Кураторська група, що готувала виставку, об’єднала фахівців з різних інституцій, аби показати кілька поглядів на ті самі історичні й політичні проблеми. Серед кураторів згадуються такі імена:
- Нік Айкенс (Академія мистецтв та дизайну HDK-Valand)
- Василь Черепанин (Центр візуальної культури)
- Зіппора Елдерс (Музей ван Аббе)
- Чарльз Еше (Асоціація L’Internationale)
- Нав Хак (M HKA – Музей сучасного мистецтва Антверпена)
- Сергій Климко (Центр візуальної культури)
- Маґда Ліпська (Музей сучасного мистецтва у Варшаві)
У матеріалах проєкту також подано довгий перелік митців і мисткинь, які беруть участь у Бієнале. Нижче наведено частину цього списку, що показує різноманіття географічних та професійних походжень авторів:
- Базель Аббас і Руанн Абу-Рахме
- Катерина Алійник
- Толя Астахішвілі
- Алі Черрі
- Лана Чмайчанін
- Баріш Доґрусоз
- Навін Дж. Доссос
- Ассаф Ґрубер
- Лоуренс Абу Хамдан
- Маджд Абдель Хамід
- Нікіта Кадан
- Дана Кавеліна
- Маріна Напрушкіна
- Із Озтат і Зішан
- Бояна Пішкур
- Олексій Радинський і Філіпп Ґолль
- Кока Рамішвілі
- Айкан Сафоґлу
- Гіто Штеєрл
- Сауле Сулейменова
- Ораїб Тукан
- Леся Васильченко
- Артур Жмієвський
До окремої частини експозиції включено також твори з фондів Мистецького Арсеналу в Києві. Серед авторів із цих фондів згадані, зокрема, Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Тимофій Бойчук, Володимир Бурлюк, Павло Горілий, Василь Єрмилов, Казимир Малевич, Вадим Меллер тощо. Ці роботи додають історичного шару до сучасних художніх практик у межах проєкту.
Програма відкриття та супутні події
Офіційні дати експозиції: БЛИЗЬКИЙ СХІД, ДАЛЕКИЙ ЗАХІД – КИЇВСЬКА БІЄНАЛЕ 2025 03.10.2025–18.01.2026. Відкриття супроводжуватиметься серією заходів, спрямованих на діалог між митцями, дослідниками й публікою.
У перші дні програма включає такі ключові події:
- 3.10.2025 — Асамблея Київської Бієнале
- 4.10.2025 — Микола Рідний: показ фільмів та зустріч з художником
Крім відкриття та кінопоказу, організатори анонсують дискусійні майданчики і міждисциплінарні зустрічі, які мають дати можливість глибше обговорити теми, покладені в основу експозиції: від питань колективної пам’яті й історичної відповідальності до практик солідарності й співпраці між інституціями.
L’Internationale: роль конфедерації в проєкті
Виставка відбувається в рамках L’Internationale — європейської конфедерації музеїв, мистецьких інституцій і дослідницьких центрів. L’Internationale виступає платформою, яка від початку мала на меті створити альтернативну модель інституційної роботи: замість конкуренції — взаємодія, обмін досвідом і підтримка. Ініціатива бере свій початок з ініціативи Moderna Galerija в Любляні і з часом перетворилася на мережу організацій, що працюють разом задля розвитку локальних мистецьких майданчиків.
Маґда Ліпська, кураторка з МСМ та співорганізаторка виставки, пояснює: “Цьогорічна Київська Бієнале створена як жест солідарності кількох європейських інституцій із Польщі, України, Бельгії, Швеції та Нідерландів. Нас консолідує спільна робота в рамках L’Internationale – мережі, що об’єднує європейські музеї, академії та мистецькі інституції. L’Internationale показує, що інституції не мусять конкурувати між собою, а можуть вчитися одна в одної та надавати взаємопідтримку”.
У контексті виставки така форма роботи дозволила зібрати різні колекції та контексти разом, а також замовити нові роботи, спрямовані на розуміння сучасних політичних викликів. Саме через мережеву співпрацю експозиція набуває вигляду платформи для обміну критичними практиками, а не лише як локального чи національного проєкту.
Значення для української та європейської публіки
Проведення головної виставки Київської Бієнале 2025 у Варшаві підкреслює потребу у транскордонних просторах для обговорення травматичного досвіду та солідарності. Для українських митців це шанс показати свої роботи міжнародній аудиторії, а для європейської публіки — можливість ближче ознайомитися з рефлексіями та практиками, які формуються у відповідь на війну та інші форми насильства.
Водночас програма Бієнале, що відбувається також у Лінці, Києві, Дніпрі та Антверпені, створює широку мережу подій, яка має стати майданчиком не лише для показу мистецтва, але й для політичного та культурного діалогу. Така мультицентричність дозволяє поєднати локальні дискурси з міжнародними темами, не втрачаючи при цьому фокус на конкретних історіях та контекстах.
Графічний дизайн виставки виконали Аня Ґротен і Катерина Городинська, що додає візуальної цілісності проєкту і допомагає транслювати його смисли ширшій аудиторії.
Загалом, експозиція Близький Схід, далекий Захід пропонує глядачу критичний простір для роздумів над наслідками колоніального та імперського насильства, а також над можливими шляхами колективної відповіді через мистецтво і міжінституційну співпрацю.
