У Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові за підтримки Українського культурного фонду працюють над створенням цифрової платформи, покликаної захистити та зробити доступною для широкого кола людей унікальну спадщину однієї з найвідоміших українських оперних виконавиць. Платформа має стати віртуальним простором, де будуть зібрані архівні матеріали, особисті речі та аудіозаписи, які донині перебувають у фондах музею за адресою вул. С. Крушельницької, 23.
Що саме оцифрують і чому це важливо
В експозиціях і збережених фондах музею міститься широкий спектр матеріалів, які дозволяють відтворити життєвий і творчий шлях Соломії Крушельницької. Мета проєкту — не лише подати експонати онлайн, а створити інструмент для наукових досліджень, навчання та загального знайомства з обсягом колекції.
Серед матеріалів, які будуть доступні в цифровому форматі:
- архівні родинні фото співачки;
- блузка, яку носила Крушельницька (це єдиний зразок одягу, що є у фондах збірки);
- платівка фірми «Columbia» із записом українських пісень у виконанні української оперної діви (1928 р.);
- бронзовий медальйон роботи італійського скульптора Фарнезі із профілем співачки у ролі Саломеї, створений у грудні 1906-го;
- інші рідкісні документи, рукописи та образотворчі матеріали, пов’язані з іменами, збереженими у фондах музею.
Таке різноманіття джерел робить колекцію музею цінним ресурсом для вивчення не лише біографії виконавиці, але й ширшого історичного контексту музичного життя регіону та країни.
Обсяг і структура архіву
Сьогодні у фондах музею зосереджено понад 26 тисяч одиниць збереження. Це значна збірка, яка охоплює особисті матеріали Соломії Крушельницької та архіви, пов’язані з іменами інших видатних діячів музичної сцени.
До колекції входять матеріали, пов’язані з такими митцями:
- Олександра Мишуги;
- Модеста Менцинського;
- Любки Колесси;
- Марії Крушельницької;
- Станіслава Людкевича;
- Василя Барвінського;
- Остапа й Нестора Нижанківських.
Ця кількість і тематичне різноманіття фондів дають підстави вважати їх «готовою джерелознавчою базою» для досліджень вітчизняного музичного мистецтва і внеску українських митців у світову культуру.
Як зміниться доступ до матеріалів
Реалізація цифрової платформи передбачає, що відтепер не лише відвідувачі музею, але й науковці, студенти, митці та широка публіка зможуть працювати з унікальними матеріалами віддалено. Діджиталізація розширює можливості їхнього вивчення і забезпечує більш зручний пошук, перегляд і аналіз документів.
Функції платформи
- Перегляд сканованих документів і фотографій у високій якості;
- Прослуховування фонограм, зокрема рідкісних платівок;
- Інструменти для дослідницької роботи, які дозволять порівнювати джерела та зберігати результати досліджень;
- Широка відкрита і водночас захищена модель доступу, що враховує специфіку музейних матеріалів.
Керівництво музею підкреслює, що цифрова платформа має не лише технічну роль — вона формуватиме нові сенси і надаватиме змогу переосмислити значення збережених предметів у культурному вимірі.
Позиції і коментарі
Керівник Музею Тарас Демко наголошує на прагненні зробити архіви відкритими для тих, хто цікавиться культурою і історією музики. За його словами, платформа покликана допомогти кожному доторкнутися до артефактів і відкрити нові сторінки життя Соломії Крушельницької та інших митців, чиї імена зберігає музей.
Головна зберігачка фондів Музею Ірина Криворучка підкреслює готовність колекцій до дослідницької роботи і вважає, що оцифрування дозволить вперше зробити особисті архіви низки українських співаків, композиторів та інструменталістів широкодоступними. За її словами, платформа представлятиме різні види музейних джерел: фото-, фоно-, речові джерела, образотворчі матеріали, рукописи та інші.
Керівниця наукового відділу Музею Данута Білавич зазначає, що до музею часто звертаються науковці-музикознавці, культурологи, письменники та митці з проханням дозволити працювати з фондовими матеріалами. Вона вбачає в діджиталізації значний стимул для подальших наукових досліджень і популяризації постаті Соломії Крушельницької й інших видатних музичних діячів.
Безпека, збереження і культурна дипломатія
Музей також звертає увагу на поточні ризики: у час повномасштабної війни питання збереження матеріалів набуває першочергового значення. Оцифрування — один зі способів мінімізувати загрози втрати унікальних пам’яток музичної культури, що зберігаються в музеї.
За думкою ініціаторів проєкту, створення платформи матиме й міжнародний вимір: доступна онлайн колекція сприятиме інтеграції українського культурного контексту у світову культурну мережу й підвищенню ролі національної спадщини в міжнародній культурній дипломатії.
Соломія Крушельницька (1872 – 1952 рр.) — постать, чиє ім’я асоціюють з найвищими досягненнями оперного мистецтва. Діджиталізація колекцій музею у Львові має шанс надовго закарбувати її внесок у спільну пам’ять і зробити цю спадщину доступною для наступних поколінь дослідників та шанувальників.
