В Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові при підтримці Українського культурного фонду работают над созданием цифровой платформы, призванной защитить и сделать доступным для широкого круга людей уникальное наследие одной из самых известных украинских оперных исполнительниц. Платформа должна стать виртуальным пространством, где будут собраны архивные материалы, личные вещи и аудиозаписи, которые до сих пор находятся в фондах музея по адресу вул. С. Крушельницької, 23.
Что именно оцифруют и почему это важно
В экспозициях и сохранённых фондах музея содержится широкий спектр материалов, которые позволяют воссоздать жизненный и творческий путь Соломії Крушельницької. Цель проекта — не только представить экспонаты онлайн, но и создать инструмент для научных исследований, обучения и общего знакомства с объёмом коллекции.
Среди материалов, которые будут доступны в цифровом формате:
- архивные семейные фотографии певицы;
- блузка, которую носила Крушельницька (это единственный образец одежды, который есть в фондах коллекции);
- пластинка фирмы «Columbia» с записью украинских песен в исполнении украинской оперной дивы (1928 р.);
- бронзовый медальон работы итальянского скульптора Фарнезі с профилем певицы в роли Саломеї, созданный в декабре 1906-го;
- прочие редкие документы, рукописи и изобразительные материалы, связанные с именами, сохранёнными в фондах музея.
Такое разнообразие источников делает коллекцию музея ценным ресурсом для изучения не только биографии исполнительницы, но и более широкого исторического контекста музыкальной жизни региона и страны.
Объем и структура архива
Сегодня в фондах музея сосредоточено более 26 тисяч одиниць збереження. Это значительная коллекция, которая охватывает личные материалы Соломії Крушельницької и архивы, связанные с именами других выдающихся деятелей музыкальной сцены.
В коллекцию входят материалы, связанные с такими митцями:
- Олександра Мишуги;
- Модеста Менцинського;
- Любки Колесси;
- Марії Крушельницької;
- Станіслава Людкевича;
- Василя Барвінського;
- Остапа й Нестора Нижанківських.
Это количество и тематическое разнообразие фондов позволяют считать их «готовой источниковедческой базой» для исследований отечественного музыкального искусства и вклада украинских деятелей в мировую культуру.
Как изменится доступ к материалам
Реализация цифровой платформы предполагает, что теперь не только посетители музея, но и ученые, студенты, артисты и широкая публика смогут работать с уникальными материалами дистанционно. Оцифровка расширяет возможности их изучения и обеспечивает более удобный поиск, просмотр и анализ документов.
Функции платформы
- Просмотр отсканированных документов и фотографий в высоком качестве;
- Прослушивание фонограмм, в том числе редких пластинок;
- Инструменты для исследовательской работы, которые позволят сравнивать источники и сохранять результаты исследований;
- Широкая открытая и в то же время защищённая модель доступа, учитывающая специфику музейных материалов.
Руководство музея подчёркивает, что цифровая платформа имеет не только техническую роль — она будет формировать новые смыслы и давать возможность переосмыслить значение сохранённых предметов в культурном измерении.
Позиции і коментарі
Керівник Музею Тарас Демко наголошує на прагненні зробити архіви відкритими для тих, хто цікавиться культурою і історією музики. За його словами, платформа покликана допомогти кожному доторкнутися до артефактів і відкрити нові сторінки життя Соломії Крушельницької та інших митців, чиї імена зберігає музей.
Головна зберігачка фондів Музею Ірина Криворучка підкреслює готовність колекцій до дослідницької роботи і вважає, що оцифрування дозволить вперше зробити особисті архіви низки українських співаків, композиторів та інструменталістів широкодоступними. За її словами, платформа представлятиме різні види музейних джерел: фото-, фоно-, речові джерела, образотворчі матеріали, рукописи та інші.
Керівниця наукового відділу Музею Данута Білавич зазначає, що до музею часто звертаються науковці-музикознавці, культурологи, письменники та митці з проханням дозволити працювати з фондовими матеріалами. Вона вбачає в діджиталізації значний стимул для подальших наукових досліджень і популяризації постаті Соломії Крушельницької й інших видатних музичних діячів.
Безпека, збереження і культурна дипломатія
Музей також звертає увагу на поточні ризики: у час повномасштабної війни питання збереження матеріалів набуває першочергового значення. Оцифрування — один зі способів мінімізувати загрози втрати унікальних пам’яток музичної культури, що зберігаються в музеї.
За думкою ініціаторів проєкту, створення платформи матиме й міжнародний вимір: доступна онлайн колекція сприятиме інтеграції українського культурного контексту у світову культурну мережу й підвищенню ролі національної спадщини в міжнародній культурній дипломатії.
Соломія Крушельницька (1872 — 1952 рр.) — постать, чиє ім’я асоціюють з найвищими досягненнями оперного мистецтва. Діджиталізація колекцій музею у Львові має шанс надовго закарбувати її внесок у спільну пам’ять і зробити цю спадщину доступною для наступних поколінь дослідників та шанувальників.
