
Огляд місяця: чим живе Vie у березні 2020
Запорізька сцена театру-лабораторії «Vie» пропонує насичену програму на березень 2020 року: камерні постановки, монологи, премʼєри сезону та музичні зустрічі. У центрі уваги — інтимні історії про самотність, вибір і внутрішні демони, а також концерт однієї людини з багатоголоссям культурних традицій. У репертуарі — як драматичні експерименти, так і сольні виступи, які прагнуть заговорити з глядачем без пафосу й зайвої театральної суєти.

Спектаклі та їхні теми
Програма складається з кількох різних проєктів, кожен з яких має чітку емоційну інтенцію. Нижче — короткий огляд кожної позиції, з акцентом на ті теми, які вони порушують.
«Устрица и Роза или Белая Кошка с разными глазами» (фантастична драма за п’єсою В. Ступинского)
- Форма: Діалоги на друкарській машинці в одній дії.
- Теми: самотність, внутрішнє самоспостереження, переломи у житті — робота, кохання, творчість, сім’я.
- Ідея: у тексті ведеться розмова з самим собою, спроба побачити себе зовні й знайти відповіді всередині.
Ця п’єса звертає увагу на миті, коли здається, що життя руйнується, і людина захищає себе, як устриця свою раковину. Водночас у виставі пропонується інший шлях — не закриватися, а прислухатися до свого внутрішнього «я» і шукати шляхи до гармонії. У тексті звучить думка про множинність майбутніх варіантів і те, як кожен дрібний вибір формує подальше життя. Особливу цитату автора варто залишити без змін: «А Майбутнє – лише один випадковий варіант з нескінченного числа можливих продовжень. Ти можеш викинути сигарету в калюжу, можеш затягнутися, можеш, застуджене покашлюючи, підійти до таксофону, набрати напівзабутий номер і … Це все готово стати твоїм Майбутнім. »- В. Ступинский.
Це перший показ на сцені театру-лабораторії «Ві», в рамках творчого проекту КВАРТИРНИК.VIE. Сам формат — одна дія, діалоги, що нагадують набір тексту на друкарській машинці — створює відчуття негайності й інтимності, ніби глядач долучається до приватного щоденника персонажа.
Сольний концерт бандуриста Віктора Пашника
У межах березневої афіші відбудеться сольний концерт бандуриста-віртуоза Віктора Пашника. У програмі — авторські та народні твори різних мов і традицій.
В описі концерту вказано точний перелік мов, якими виконавець спілкується музикою: українською, російською, білоруською польською,і знає декілька пісень молдавською, чувашською, словацькою і чешською… Така палітра свідчить про широту музичного маршруту і про прагнення до культурного діалогу.
Запрошуються всі, хто цінує українську культуру: зустріч з неординарним виконавцем покликана залишити довгий післясмак у серці слухача й подарувати приємні музичні спогади.
«Отвєтка@ua» (моно-бомба) за п`єсою Неди Неждани
Ця моно-п’єса — присвята співаку Василю Сліпаку з позивним «Міф». У центрі оповіді — жінка, яка п’є каву, а за склом чатують танки під брезентом. Тон вистави коливається між сном і реальністю, минулим і майбутнім; одночасно цокає таймер — підкреслення постійної загрози, яка накладається на приватне життя.
Постановка задає питання про те, як жити після втрат і руйнувань: чи відшукати нове дихання в помсті, у забутті, у втечі чи у музиці? Тут звучить прощання з «камертоном» — поняттям гідності та щирості, яке могло бути втрачено, і про спроби залишитися людиною у світі, що здався продажним та безнадійним. Режисер — Наталія Мостопалова-Гапчинська.
Премʼєри сезону «Демони» та їхній задум
Особливе місце в афіші займає премʼєра сезону «Демони» 18+ (психологічна драма) за мотивами творів: Е.Олбі, Л.Норена, Канта. Важливо зауважити: цей пункт зустрічається в програмі двічі, що підкреслює його значення для сезону.
На сцені — дві подружні пари, чия красива зовні картина сімейного життя приховує важкий вантаж розчарувань, розпачу й сексуальних фрустрацій. Під маскою нормального існування ховається «оголена реальність», де скелетів у шафі так багато, що їх уже ніде приховувати.
За легким і абсурдним гумором Едварда Олбі та Ларса Норана ховається величезна драма самотності. Постановка не пропонує лише інтелектуальної рефлексії: вона націлена на глядача, який готовий дослідити власні емоції і відкрито доторкнутися до найінтимніших переживань.
Організатори повідомляють, що показ вистави відбудеться в рамках фестивалю-конкурсу на здобуття вищої театральної нагороди Придніпров’я «Січеславна-2020». Це додає події офіційного значення і створює можливість конкуренції та порівняння робіт різних труп.
Монолог Барікко та завершення репертуару
Ще одна премʼєра — «Дев’ятисотий не сходить на берег.» (монолог), автор Алессандро Барікко. У представленні йдеться про оповідача, який міг би розповісти про велику любов, пригоди й популярність, але обирає інший тон. Основна думка: «В очах людей – те, що вони побачать, а не те, що вже бачили», — цитата з твору підкреслює субʼєктивність сприйняття і роль оповідача у створенні міфів.
Постановка обіцяє інтимний контакт між актором і глядачем: на сцені лише крісло, кілька метрів корабельного залізяччя й історія, що розкривається у вигляді особистого монологу. Переклад виконала Наталія Андреєва. Режисер — Денис Астаф’єв. Тривалість вистави зазначена як 90 хвилин, в одну дію.
Цей монолог ставить питання про пам’ять, подорожі й людську спроможність переповісти власне життя так, щоб воно стало доступне іншим. Одночасно захоплення і розчарування можуть жити поруч, не витісняючи одне одного.
Що з цього важливо глядачу
Коли програма містить як драму, так і музичні події, публіка отримує кілька різних способів контакту зі сценою:
- Інтимні тексти, що заохочують до самоаналізу і дослідження внутрішніх станів.
- Монологи й сольні концерти, які концентрують увагу на одній особі та її переживаннях.
- Премʼєри й участь у фестивалях, що дають роботам шанс бути поміченими поза локальним контекстом.
Кожна позиція афіші пропонує власний спосіб працювати з темою травми, втрати або пошуку ідентичності. Для тих, хто приходить не лише на розвагу, а й за сенсом, репертуар березня дає чимало приводів для роздумів.
Далі — художній фрагмент, залишений без змін відповідно до програми матеріалу:
Театр-лабораторія "VIE"
(061) 286 53 00, 286 54 89
(095) 666 36 17
(068)7810229





