Дискусія про те, чи був Александр фон Гумбольдт інструментом колоніалізму або навпаки — одним із духовних батьків рухів за незалежність іспаномовної Америки, не втрачає актуальності. Зандра Ребок, історикиня науки і дослідниця його спадщини, стисло формулює позицію: жоден із простих ярликів не дає повної відповіді. Гумбольдт посідав складне місце в історичному просторі — він поєднував наукову допитливість, гуманістичні ідеали й дипломатичну обережність у відносинах з колоніальною владою.
Наукова присутність і культурні зв’язки
Ім’я Александра фон Гумбольдта в Латинській Америці добре впізнаване: його подорож 1799–1804 років пройшла територіями, що сьогодні належать Венесуелі, Кубі, Еквадору, Колумбії, Перу та Мексиці. Саме в цих регіонах його праці, зібрані матеріали, кореспонденція та картографічні розробки мали найбільший безпосередній вплив. Водночас відлуння його праці відчувається й у тих частинах континенту, де він особисто не побував.
Гумбольдт залишив багатий науковий корпус: численні публікації, природничі колекції і карти, а також аналітичні тексти, у яких він зачіпав соціальні питання. Завдяки таким працям значна частина знань про Америку дійшла до європейської аудиторії, і він виступав за визнання праць місцевих науковців і дослідників у міжнародному ланцюгу знання.
«Гумбольдт був голосом за рівність і свободу». З матеріялів дослідження «Сприйняття Гумбольдта в Латинській Америці»
Утім образ Гумбольдта в Латинській Америці формується не лише його науковими досягненнями. Для багатьох він став символом іншого бачення континенту — не як «меншовартісного» простору, як його уявляли деякі європейські мислителі свого часу, а як регіону з власною цивілізаційною цінністю. Таке гуманістичне уявлення мало політичні та культурні наслідки: воно створювало умови для більшої уваги до місцевих інтелектуальних зусиль і для перегляду європейських стереотипів.
Дослідження, сприйняття, сумніви
У 2019 році Міністерство закордонних справ Німеччини та Інститут міжнародних відносин ініціювали дослідження до 250-ліття від дня народження Гумбольдта, щоб з’ясувати, як його постать сприймається в різних країнах Латинської Америки. Результати показали, що загальна оцінка його наукових досягнень здебільшого позитивна незалежно від регіону та соціального стану опитаних. Проте між інтелектуальними колами і широким населенням, а також між самими країнами, виявилися помітні відмінності.
Основні теми, з якими асоціюють Гумбольдта, включають його науковий внесок, гуманістичну оптику щодо Нового Світу і критику соціальних зловживань. Водночас існує й критичний пласт сприйняття, що підкреслює можливі негативні наслідки для місцевих спільнот від широкого розголосу інформації про природні ресурси.
Що саме висвітлювали респонденти
- Наукові досягнення і картографія як спільна цінність, що вдало поєднує обидва береги Атлантики.
- Гуманістичні звернення Гумбольдта, зокрема його критика рабства і критика колоніальних практик.
- Скепсис щодо того, як частина зібраної ним інформації могла бути використана з інтересами іноземного капіталу.
Отже, сприйняття Гумбольдта є подвійним: його вшановують за створення образу Америки і за внесок у знання, але в окремих випадках і в окремих країнах його діяльність переглядають під кутом розповсюдження інформації про корисні копалини та передавання даних представникам інших урядів.
Частина історії Америки
Політичний вимір спадщини Гумбольдта часто акцентують на його ролі в процесах модернізації. Його дослідження і суспільна позиція показали шляхи до наукової, політичної й економічної трансформації регіону. Він відкрито критикував рабство, засуджував корупцію колоніальної адміністрації і гостро виступав проти експлуатації простих людей з боку місцевих еліт. Унаслідок цього багато сприймають його як фігуру, що захищала інтереси населення.
Однак підхід до його спадщини залежить від конкретного історичного та національного контексту. Припустимо дві країни, з якими Гумбольдт працював особливо уважно: Мексика та Куба. У кожній із них його сприйняття формувалося під впливом місцевих історичних подій і політичних потреб.
Мексика
У Мексиці праця Гумбольдта «Дослідження про політичний стан королівства Нова Іспанія» вважають однією з вагомих у формуванні національної думки про себе та про можливі шляхи розвитку. Його називають у дослідженні «першим німецьким мексиканцем в історії», бо він допоміг переосмислити історію, суспільство й культуру регіону. Саме через такі аналітичні тексти мешканці отримали підстави для більш осмисленого уявлення власної ідентичності.
Разом з тим у Мексиці зберігається критика щодо передачі даних: інформація про географію та статистику, а також відомості про корисні копалини, які Гумбольдт зібрав, в окремих випадках полегшили іноземні інвестиції і подальшу експлуатацію ресурсів. Також кинуто тінь на його контакти під час візиту до Вашинґтона та Філаделфії навесні 1804 року, коли частина картографічних і статистичних відомостей потрапила до американських кіл.
«Гумбольдт — це перший німецько-мексиканський діяч в історії. Він є найсимволічнішим і найвидатнішим послом, якого ми можемо мати між двома націями». З матеріялів дослідження «Сприйняття Гумбольдта в Латинській Америці»
Куба
На Кубі велике значення надають його роботі «Політичний есей про острів Куба», у якій він уважно аналізував географічне, статистичне й економічне становище острова. Тут цінують особливо те, що Гумбольдт приділив окрему увагу темі рабства і зробив це предметом роздумів у окремому розділі. Також високо оцінюють його аналіз залежності економіки острова від виробництва цукру і його пропозиції щодо сталого сільського господарства.
Водночас критичні зауваги зводяться до того, що його діяльність відбувалася в колоніальному контексті, і Гумбольдт не уникнув контактів із іспанською адміністрацією, надаючи експертні поради у сфері гірничої справи. Це породжує питання про те, наскільки він усвідомлював можливі наслідки поширення інформації, якою володів, і чи досить висвітлювався внесок місцевих інформантів, провідників та науковців у його працях.
Регіональні відмінності й політичний контекст
Важливо пам’ятати: сприйняття Гумбольдта в Латинській Америці не є однорідним. Воно формується під впливом конкретних історичних обставин, національної пам’яті та політичних інтересів, які часто почали формуватися ще під час його перебування в регіоні й розвивалися протягом XIX і XX століть. Тому трактування його ролі може відрізнятися в залежності від того, чи наголошують на його гуманістичних ідеях, чи ставлять акцент на потенційній ролі його праць у підґрунті для зовнішніх інвестицій.
Гумбольдт сам не виступав за різкий, революційний зрив порядків. Він вважав, що реформування колоніальної системи має бути поступовим, і сумнівався в ефективності повстанського шляху, особливо якщо зміни ініціюватимуться й очолені будуть вищими соціальними класами, що могли просто замінити одних панів на інших без суттєвої користі для простих людей.
З огляду на наведене, підсумунок сприйняття Гумбольдта в регіоні повинен уникати двох крайнощів. Не варто ні йти на сліпу ідеалізацію і вшановувати його як безумовного героя латинської незалежності, ні обмежувати його виключно роллю інструменту імперіалізму. Обидва підходи роблять нас неспроможними повністю оцінити складну історичну постать, яка рухалась між науковим прагненням, гуманістичними ідеалами та дипломатичною розважливістю.
Висновки
Аналіз сприйняття Александра фон Гумбольдта в Латинській Америці показує, що його спадщина багатопланова. Вона включає помітні наукові здобутки й гуманістичні меседжі, які допомогли змінити європейський погляд на Новий Світ, але також не позбавлена критики, пов’язаної з колоніальним контекстом і можливими наслідками розголошення інформації про ресурси.
Щоб правильно зрозуміти його значення, потрібно враховувати:
- історичні умови і локальні реалії країн, де він працював;
- різницю у сприйнятті серед інтелектуальної еліти й широких верств населення;
- те, що Гумбольдт не виступав за радикальну революцію, а за поступові реформи;
- важливість збереження критичного погляду поряд із визнанням його внеску у науку і культуру.
Про авторку
Зандра Ребок — історикиня науки, нині проводить дослідження в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієґо, США. Вона понад 20 років займається дослідженням Александра фон Гумбольдта та є авторкою численних публікацій про Гумбольдта, зокрема, цитованої тут праці «Сприйняття Гумбольдта в Латинській Америці», яка вийшла у 2019 році у виданні Інституту міжнародних відносин «Культура і зовнішня політика».
Дослідження «Сприйняття Гумбольдта в Латинській Америці» було проведене в рамках дослідницької програми «Культура і зовнішня політика» Інституту міжнародних відносин. Підкреслені цитати в цій статті — це висловлювання, що походять з інтерв’ю, проведених у Мексиці, Венесуелі, Кубі, Перу, Колумбії, Еквадорі та Чилі.
Публікація вперше вийшла німецькою мовою під назвою «Humboldt gehört Ihnen, aber er gehört auch uns» в журналі Фонду Александра фон Гумбольдта «Kosmos», випуск 116, 2024 рік.
